субота, 23 липня 2016 р.

там високо вітер своїм
велетенським котячим язиком
злизує ніжно білі хмари
наче густі вершки з тарілки неба
на їх місце ліниво
приповзаюсь сірі хмари
брудні
наче вату посипали срібною сажею
сонце  дотанцьовує
на моїх віях
та починає грати у піжмурки
ховаючись за першу хмару
потім другу, четверту
ранок непомітно закінчується
прощається
махаючи волохатою лапою
та плавно виходить за куліси
і на сцену
впевнено піднімається день
сонце палає
все вище розпливається над горизонтом
гарячий вітер пальцями
перебирає листя на високих деревах
як невидима дивна істота
трохи душне повітря
воно пахне жовтими квітами
стиглими чорними черешнями
шкіра парує жарким літом
підсоленим хвилюючим морем
трояндове варення
відкрите самотньо мріє на столі
маленький полосатий тигр
мирно посапує в кутку на дивані
за вікном ще липень
напевно буде дощ
а може і довга злива..


середа, 6 липня 2016 р.

Живеш собі, живеш, а потім помер. Посковзнувся у ванній, впав, вдарився. Ще хвилину тому був, а тепер вже немає. Залишилось простирадло, на якому ти спав, недопалки в попільничці, волосся на одязі, монети в кишені - пару годин тому ти ще тримав їх в руці, а тепер лежиш і не дихаєш. Комп'ютер ще включений. Хтось пише тобі повідомлення. Дзвонить. Хтось думає, що скаже тобі щось важливе. А це вже зовсім неважливо..


пʼятниця, 24 червня 2016 р.

У мене таки є справжні друзі

.. які ніколи не зроблять боляче не образять, завжди будуть поруч - це відображення в дзеркалі, сонце у небі..
.. та книжка.
Вона завжди готова йти всюди за мною і розважати, розповідаючи чудові неймовірні історії.. Ось так і зараз всі мої друзі біля мене
 

четвер, 23 червня 2016 р.

У чому сенс..?

Може сенс в тому, що нема ніякого сенсу і його треба придумати собі самому.. І робити не те, що інші вважають правильним, а те, чого просить душа.. І суть саме в тому, щоб не слухати нікого, така собі перевірка на вірність собі..